Канал
У Льоні сьогодні
Нотатки архітектора систем та майстра на всі руки. Що я зробив, що з того вийшло, і що це все значить.
- ActiveRecord
- AmazonRedshift
- API
- AppleScript
- AWS
- AWSLambda
- Cadencia
- CGO
- Chezmoi
- CI
- Clojure
- Cloudflare
- CloudflarePages
- CloudWatch
- CssParser
- CтохастичнийТаймтрекер
- DNS
- Docker
- Dotfiles
- Fly.io
- GCP
- Git
- GitHub
- GitHubActions
- Go
- Golang
- GTD
- HomeAssistant
- Hugo
- I18next
- JavaScript
- Jira
- JSON
- Kafka
- MacMiniВДорозі
- MacOS
- Markdown
- Mastodon
- Obsidian
- ObsidianCanvas
- OmniWope
- OpenSearch
- Oura
- PagerDuty
- Ping
- Plausible
- PostgreSQL
- ReactNative
- Redis
- RSS
- Ruby
- RubyOnRails
- Sentry
- Sintra
- Slack
- SMTP
- SQL
- SQLite
- Svelte
- Swift
- SwiftData
- SwiftUI
- Telegram
- Terraform
- TLS
- TypeScript
- Vercel
- VPN
- WeightPlot
- WordPress
- XCode
- Адвент2024
- Бази Даних
- БДС
- Безпека
- Блокнот
- Вебтехнології
- ВолюІнформації
- Гаджети
- ДизайнМовПрограмування
- ДомашняПанель
- Ігри
- Інструменти
- ІнтеграційніТести
- Кава
- КеруваннняЗадачами
- Кодогенерація
- Криптографія
- Локалізація
- Маркетинг
- МетаПост
- МоїПроєкти
- Навігація
- Оптимізація
- ОсновиІнтернетБезпеки
- Помічник ШІ
- ПомічникШІ
- ПостПроПохід
- Програмування
- Продуктивність
- Проєкти
- Проза
- РДУГ
- Рівночасність
- РобочийКомп
- Розробка
- РозумнийБудинок
- СинПопросивПриготувати
- Сон
- СтохастичнийТаймтрекер
- Танці
- ХмарніТехнології
- Шишка
-
Говерла в листопаді
☕️🗻🥶 Вчора пив каву на Говерлі! Вперше не в літній сезон.
Цікавий досвід. Розширив межу того що я можу перенести. Загалом найважче було з лютим вітром на верхній ділянці. Бо місцями ну так здувало що неможливо було прямо йти, та ставало страшно що палки здує та унесе. А я був не до кінця підготований — до прикладу куртка без капюшона та літні рукавички. Ну й добре що були хоч такі — без рукавичок обмороження гарантовано.
І палки обов’язково, бо льоду та снігу багато. Всі мікрострумочки, які влітку навіть не помічаєш на стежці під ногами — просто стежка мокра то й що — стають ковзкою кіркою льоду. Палки в мене в машині їздили ще з літа, не знав навіщо. Тепер знаю!
Власне, як стежка взагалі в листопаді відрізняється від літньої: снігу насипано, але не всюди; під вершиною є ділянки, де суцільний сніг, але ж взимку він вкриє взагалі все, а поки здебільшого йдеш тим же ж знайомим камінням. До якого додається новий нюанс — з льоду на похилій поверхні нога злітає в один момент. Та, до речі, записав собі брати також кішки — а точніше, воно в мене вже записано в переліку на холодний сезон, але так сталося, що це сходження я навіть зранку ще не планував — тож працював з тим, що є.
Коли вже спускався, пʼю воду і бачу — щось в пляшці плаває! Придивився — а то крижинка встигла замерзнути. Отака морозилка була!l
За всю дорогу бачив людей з двадцять; дві групки та кілька пар та навіть одинаків. Одна пара, що йшла за мною, не піднялася — то й правильно зробили. Я завершив сходження близько 15:00 та це було вже запізно, вертатися довелося по темряві (а як доходиш до останньої, лісистої ділянки то там зовсім ніч.) І лампи налобної з собою теж не було…
Висновок собі зробив такий: підготувати комплект спорядження для гір та брати його з собою незалежно від планів. Власне, похідний рюкзак (який я теж не взяв) стане чудовим контейнером для цього. А потім всередині відокремити літній та зимовий варіант — то й порядок. Бо список для зборів це гарно, але якщо (до прикладу) хайкінг не є головною метою подорожі — легко його проігнорувати.
-
Модуль для ядра вайб-кодом? Так!
Отже, історія. Я зібрався замінити свій ODROID XU4, який прожив — не повірите — одинадцять років! Жив би й надалі, але в нього 32-бітний процесор, та Home Assistant нарешті припиняє його підтримку.
Тому обрав на заміну ODROID M1S 4Gb, трішки посумував по тому, що версія з 8ГБ памʼяті коштує на 70 доларів дорожче, тобто майже вдвічі. На цьому тлі накладний екран VU5S за 30 доларів виглядав привабливо та вигідно, тож відразу замовив і його. (Взагалі про всю систему, мабуть, окремо напишу детальніше.)
…І тільки вже потім побачив у вікі, що драйвер є лише на стареньку офіційну збірку Ubuntu, та точно не на мій DietPi. Бо екран підʼєднується особливим шлейфом, це вам не HDMI. Ще нещодавно на цьому я б зупинився, бо в драйверах не знаюся…
Але. Тепер в мене є LLM! Код драйверів відкритий, отже, беру Cursor і кажу — ось пристрій, такий-то, екран не працює, є драйвери під офіційну ОС, зробімо під DietPi. На власній модельці Composer він впорався частково: знайшов, як увімкнути підсвітку (тобто я переконався, що екран живий!), а далі пішов в довгу гру “я трішки виправив — перезавантажмо пристрій, щоб перевірити”. Я хоч сам нічого не робив, але бути спеціалістом з перезавантаження набридло.
Тоді згадав, що також маю обліковий запис Claude, який з появою Шишки здебільшого простоює. Ну думаю, оберу в ньому режим Ultracode і нехай розбирається.
І що ви думаєте? Він за десять хвилин знайшов причину та увімкнув екран! А потім все запакував в модуль DKMS (який ще встигну опублікувати) . Я хихотів як школярка, це було настільки неочікувано. Причина, власне, була в певній несумісності налаштувань графічного порту (DSI) у власному ядрі ODROID та тому стандартному ядрі, яке використовує DietPi. Тактова частота, наявність живлення і таке інше.
Отже, так: можна взяти Claude Code та лише з базовим розумінням доробити справжні драйвери для пристрою. І якби не це, в мене не було б живого екрану ані зараз, ані, з такими темпами підтримки, ніколи.
-
Зробив собі ШІ-асистента
Вже пару тижнів пораюся з задачами за допомогою ШІ-асистента, який з недочува подруги назвався “Шишка” (а з ідеї друга під час важких міркувань її охоплює вогонь. Ну ви зрозуміли.)
Асистент виглядає як звичайний ваш багатодіалоговий клієнт ШІ. Певно, головна різниця в тому, що модель добряче налаштована на режим такого прискіпливого коуча з GTD. Та буде доколупуватися до всіх дрібниць в поставлених задачах.
Бо так, кожний чат в програмі привʼязаний до певної мети (проєкту), та лишається активним, аж доки я його не помічу зробленим. В кожного проєкту є також довідковий документ та інші артефакти. А ще відстежується наступна дія. Власне, задачею асистента є вичавити з мене ту саму наступну дію.
І я вам скажу, працює воно чудово! Особливо в тих справах, які дійсно застрягли. Бо ШІ-коуч готовий розбиратися в усіх перешкодах — від обʼєктивних (як це робиться?) до процесуальних (з чого почати?) та навіть емоційних (як наважитись?) В цьому сенсі інструмент надпотужний.
Взявся за це з кількох причин. Насамперед з Клодом тощо в мене було відчуття, що в чатах губляться початі та не закінчені справи.
Також мені подобається зберігати відомості про себе лише локально — хоч асистент й спілкується з хмарними моделями через OpenRouter, але принаймні запити не потрапляють автоматично в єдиний профіль користувача.
Ну й гарно налаштований prompt та продуманий контекст дійсно роблять асистента помітно ефективніше.
З мінусів — очевидно — ціна. Тут доводиться платити по-чесному за кожне звернення до моделі. Середня витрата на одну відповідь - $0.05-$0.10. Поки заспокоюю себе тим, що результат дійсно того вартий.
От, наприклад, вже встиг зʼясувати, що кава після обіду заважає мені спати. На то пішла низка експериментів та спостережень. І це дуже цінний висновок! А як Шишка мені вибудовувала режим медитацій — то я взагалі вражений. Воно до дрібниць продумало всі аспекти формування звичок і це теж дійсно спрацювало. Ось так, виходить, використовую ШІ, щоб суттєво покращити своє життя.
-
Прихована ціна PutMetricData
Знайшов щойно цікаву діру в бюджеті. Виявилося, що один сервіс витрачав кількасот доларів не просто на CloudWatch, а саме на операцію PutMetricData. (Витрати на журнали та метрики взагалі вражають, особливо коли до того ти жалкував підписатися на платний план якогось New Relic.)
Причина дуже проста: десятки мільйонів викликів. Метрика надсилалася після кожного запиту, за прямолінійною логікою: виміряли значення — зберегли в CloudWatch.
Кумедно, що офіційна сторінка цін відверто бреше про справжню вартість цих запитів, бо на ній згадується ціна в $0.01/1M запитів. Фактично ж вона складає $0.01 за тисячу запитів. От тільки що уважно передивлявся реальні витрати та вони сходяться ідеально з цією формулою. За що окремо прикро!
Річ у тім, що PutMetricData це пакетний API. Та може за один запит приймати до 1000 значень метрик. Я б радив зробити виключення з YAGNI та завжди уважно ставитися до API, які пропонують пакетне надсилання даних. Бо скоріше за все, воно не просто щоб ти міг надіслати не одне значення, а два, якщо захочеться. Ні, сервіс хоче, щоб ти дійсно збирав запити в пакети на своєму боці.
Бо їм дорого виходить. Найбільш очевидний наслідок — зіткнутися з обмеженнями частоти. Ну це не так страшно. Але з хмарним хостингом також може очікувати отака різниця в ціні. Адже з пакетним надсиланням замість $100 будеш платити 10 центів — які ніхто не й не помітить. Різниця в три порядки — це вам не жарти!
-
Тиск в шинах через OBD
Спочатку, історія. В мене з машиною два рази траплялася ситуація однакова до дрібниць.
Виїжджаю я на трасу в холодний дощовий день. Спрацьовує датчик тиску. Я думаю — це, певно, через низьку температуру, а не пробій. Перевіряти тиск манометром під дощем не хочеться… Тож їду далі.
…Через 100-200 кілометрів траси вибухає шина. Так, таке буває, якщо їздити на пробитому колесі! Просто вся бокова поверхня рветься і до побачення. Звісно, така шина не ремонтується, тож наслідки довгі — міняти на докатку, їхати 70 км/год до місця призначення, потім чи шукати пару таких саме шин, чи всі чотири…
Останній раз таке трапилося в перший день довжелезної подорожі. А шини були практично нові. І мені дуже пощастило знайти магазин, який погодився продати одну шину, та ще й у вихідні на свята. Тепер щиро рекомендую avtopik.ua.
(Так, в мене в машині є і докатка, і манометр, і помпа. Бракує тільки здорового глузду інколи.)
Отже. Один раз то випадковість, але другий — вже система… Зрозумів, що мені з такою хибою мислення треба чітко знати тиск в шинах, щоб наступного разу не вгадувати. На жаль, в моїй CX-5 є тільки один індикатор “низький тиск”. Тож може треба альтернативний комплект?
На щастя, шукати датчики я став з Клодом, а Клод звернув увагу, що на мою машину є читачі для OEM датчиків. Зручно! Втім, поки шукали такий читач, виявили що можна ще зручніше. Хоч видимий індикатор і найпростіший, але всі чотири значення тиску доступні на бортовій шині!
Лишилося прочитати значення. Для того придбав адаптер OBDLink MX+ та струсив пил з застосунку OBD Fusion, який в мене був ще з минулої машини. Пʼятнадцять хвилин налаштувань — та в мене є красивий екран з усіма чотирма показниками.
Я був приємно здивований тим, що вдалося знайти розвʼязок без радикальних змін та ще й такий, про який я сам й гадки не мав.
-
Індикація відключень світла на домашній панелі
В продовження теми про домашню панель: як я використав інтеграцію Yasno Outages від пана Дениса Довганя для спрощення життя.
Інформація щодо наявності світла приходить з двох джерел. Для де-факто є датчик потоку від Shelly, який скаже, що на вході з мережі точно є напруга. А для де-юре - Yasno Outages; ця інтеграція повідомляє час поточного відключення та заживлення. Всі дані приходять до мене з Home Assistant.
Далі залишається подружити їх в такій формі, щоб було зрозуміло користувачу.
Індикатор “світло є/нема” береться, звісно, з наявності споживання з мережі. Там довелося лише ігнорувати маленькі значення потоку, бо час від часу датчик знімав якісь 5W навіть коли мережа була мертвою. (Може, хтось може мені це пояснити?) На практиці навіть в холостому режимі квартира споживає більше.
Розклад береться з Yasno. Тут все прозоро.
Складність прихована в рядку з “ще”, тобто у відліку часу, що лишився. Бо знаємо, що графік та реальність часто розбігаються. Тому час “ще” обирається відповідно до наявного стану: якщо світло є, то до наступного запланованого відключення; нема — до наступного заживлення. Інколи то дає дивні значення (як-от якщо світло є, а мали б відключити, то покаже “ще 10 год” - тобто проскочить заплановане відключення взагалі.)
Можна ще багато це покращувати, але не хотілося б.
-
В батареї нема відсотка заряду
Взимку я писав про свою домашню панель - проєкт, який дійсно спростив життя сімʼї!
Зокрема, на панелі можна побачити стан заряду домашньої батареї. Показати його складніше, ніж здається.
В батареї немає “відсотку заряду”, якщо це не батарея з компʼютерної гри.
(Принаймні в хімічної батареї. Бо, наприклад у гравітаційної батареї відсоток є! Але я відвернувся.)
Отже. Якщо на побутовому рівні, то в хімічній батареї заряд накопичується зміною хімічного складу тої батареї, а вимірюється він — і тут ви можете мене гарно виправити — напругою. Тобто по напрузі на батареї система може зробити здогадку про те, який в ній лишився заряд.
Але і це ще не все. Бо хімічні батареї втрачають місткість — зношуються, так би мовити. Як дізнатися, наскільки? В контролера батареї є певні здогадки, виходячи з того, наскільки (до якої напруги) батарею можна зарядити.
Контролер батареї повідомляє нам два числа: поточний заряд в ампер-годинах, та максимальний заряд в ампер-годинах. Здавалося б, ну хоч тут починається арифметика: ділимо поточний на максимальний.
Проте ні! На практиці виходить, що максимальний заряд — це не факт, а статистична оцінка. Та поточний заряд цілком нормально може бути більше за максимальний. Або навпаки — його не досягати, скільки не заряджай батарею.
Як тоді показати, що батарея заряджена?
Брехати.Оцінювати наближено.if (charge > 0.99*charge_max) charge_percent = 100Так і недозаряд, і перезаряд будуть приховані. Причому така проблема не тільки для 100% зʼявиться. От, наприклад, айфони мають режим зарядки до 80%. Думаєте, там система математично чесні 80% обчислює? Я впевнений, що ні!
-
Визначення BPM силами користувача — яке працює
Отже… як же ж його допомогти користувачу визначити темп пісні?
Я залишив модель “теп на раз”, але з ключовою різницею.
Перша ітерація бачила послідовність тепів як сигнал, який ми перетворюємо на BPM. Більше тепів — краще сигнал… це якщо тепи чіткі. Але більше тепів — більше шансів на помилку. Особливо тому, що пісня — це не бій метронома, та не кожний “раз” ти почуєш однаково.
Оскільки характер пісні змінюється, фактично в нас є шанс задати чітку послідовність, тільки поки грає куплет чи приспів, чи інша рівномірна частина. Розумієш — в моделі “послідовність тепів” є практична стеля якості.
Тому я знайшов іншу модель. Пісня містить послідовність “разів”, та наша задача — її викрити. Тепати можна в будь-який “раз” - не обовʼязково в кожний. Всі “рази”, який відмітить користувач, додають інформації: між двома “разами” завжди є кратний проміжок.
Тоді користувач вільний обрати ті “рази”, де їх добре чути. І від того сигнал стає чистішим!
Ба більше, виходить, що формула впевненості значно виграє, якщо в нас є тепи з початку та з кінця пісні. Бо та ж похибка на великому проміжку значить менше! А оце вже зовсім інший досвід!
Бо раніше було навпаки: навіть маленька похибка в тепах могла протягом цілої пісні повністю зсунути ритм. Тоді доводилося старатися та бути чіткіше. І це я розумів, а як пояснити простому користувачеві?
Можливо, я ще перероблю цей UI, щоб більше спрямовувати користувача до правильних дій — як-от визначення “раз” на початку та кінці пісні. Але в цілому — вже задоволений.
-
Маніфест Холсті — тепер українською
У червні в пошуках підходів до організації життя мені потрапив на очі маніфест Холсті. По-перше, це красиво — плакат з типографічною заливкою виглядає ефектно. А по-друге, зміст мені відгукнувся та сподобався.
От взяв би та й повісив той плакат. Є тільки одна проблема… Хотілося бачити його українською.
Тож як дійшли руки, взяв та й переклав. Переклад вільний, тобто я не ставив задачу ідеально відтворити слова, а натомість підібрати влучні та поетичні слова. До прикладу: фразу “share your passion” в кінці я переклав як “запалюй інших”.
Звісно що переклад не автоматичний, бо який в цьому взагалі інтерес. Для людей я пишу від себе.
А от в чому LLM допомогла суттєво, так це у викладці тексту у вигляді заливки. Причому майже всю ідею вхопила з першого ж запиту — залишилося чимало часу витратити на дрібні виправлення.
Також LLM підготувала версію для друку та відразу конвертувала її в PDF. Та зробила повноцінний сайт з усією атрибутикою — як-от метадані для поширення. Навіть картинку для поширення, на якій зображений сам маніфест! Такі рутинні задачі стають тривіальними, і мені то дуже подобається.
Тримай посилання: Маніфест Holstee - українською.
-
Визначення BPM силами користувача
В моїй програмі для музичності](https://cadencia.dance) багато завʼязано на темп пісні, тобто на її BPM. Практика показує, що автоматичні засоби визначення BPM помиляються. Окрім того, мені також треба знати, де “раз”, тобто де починається вісімка (бо, взагалі-то, як мінімум бачата та сальса для танцівників складаються з вісімок.)
Отже, розповідь про дві ітерації інтерфейсу для цього… з їхніми недоліками.
На початку я зробив варіант “тепай на 1”. Тобто ти задаєш послідовність “разів”, та з неї програма обчислює частоту тактів. Помилився — починай наново.
(Що робити в разі помилки — це одне з головних питань. Причому як до дизайнера, так і до користувача.)
Проблемою цього варіанту було те, що точок даних було замало. А значить, дрібні помилки в тепах сильно впливали на результат. Тож тепати доводилося довго… що дедалі збільшувало шанс помилки, бо не завжди легко той “раз” почути — дійдеш до якогось брейкдауну і сиди вгадуй.
Тоді я спробував зробити більше точок: тепати на кожний рахунок, а не тільки на “раз”. Будь-який танцівник вже вміє крокувати на кожний рахунок, тож, в теорії, тепати теж вийде?
Як би не було, а “тепати в рахунок” на досвіді виявилося незручніше. Впевненість субʼєктивно просіла помітно. Шанс на помилки теж зріс: бо тепер тепати треба не раз на 4 секунди (приблизно), а 2 рази на секунду.
Здається, тепер я зрозумів, у чому річ: чіткий рахунок не так вже й легко почути. Коли танцюєш, мати варіативність кроку не тільки дозволено, але й може бути музично та гарно. Підтримувати стабільний ритм — задача більше для барабанника, ніж танцівника.
Отже… що робити? Як отримати BPM від користувача — в ідеалі так, щоб навіть не називати слово BPM?
Успішною стала третя ітерація, але про неї завтра.