Стендап Сьогодні

Що я зробив, що я хочу зробити, і що це все значить.
Повсякденні здобутки в форматі стендапу.
Детальніше в статті

Підписатись на RSS · 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

Раніше

Пізніше

15.10.2024

PostgreSQL та JSON

PostgreSQL, окрім того, що є вірним вибором бази даних SQL, цілком може також бути вірним вибором бази NoSQL. Принаймні, якщо від NoSQL вам потрібна можливість зберігати JSON, а не здатність до масштабування або всі інші відзнаки, за які зазвичай беруть NoSQL.

Або, практичніше, може в вашій таблиці в PostgreSQL є потреба зберігати прапорці та налаштування, для яких неекономічно створювати окремі стовпчики. Може, це перемикач, який буде увімкнено лише для декількох записів. Може, набір атрибутів без визначеної заздалегідь схеми.

В такому випадку корисно знати, що в PG можна скористатися вбудованими типами json/jsonb. Це дає купу переваг: зміст поля буде гарантовано коректним JSON, за ним можна спеціальними операторами робити пошук. Навіть будувати індекси за окремими атрибутами, включаючи унікальні, та використовувати в умовах JOIN.

Різниця між цими типами в тому, що json це практично text із додатковими перевірками, а jsonb зберігає зміст в оптимізованому для читання двійковому форматі, але трохи більше витрачає на запис.

Єдине, чого PostgreSQL не вміє робити, так це перевіряти зміст поля — окрім його синтаксису. Ну, та ще унікальності атрибута за індексом. Для перевірки за схемою є доповнення pg_jsonschema - його можна додати як перевірку CHECK.

14.10.2024

gin / slog / sentry

Промучився з нібито простою задачею про моніторинг gin - вебсервера на Go.

Для журналювання в slog є slog-gin. Для збору помилок - sentry-go/gin. Для перекидання помилок з журналу в Sentry - slog-sentry - нещодавно вже про це писав. Ніби всі потреби покриті.

Тепер. Помилок є два різновиди: окрім непередбачених панік в Gin можна завжди ввічливо зареєструвати помилку через виклик ctx.Error(). Тут починається… slog-sentry збирає тільки паніки. А slog-gin - тільки “ввічливі” помилки. Ба більше, помилок за один запит може бути декілька, тому slog-gin показує “агреговану” помилку, яка навіть з однією виглядатиме як Error #1: some error, що мене бісить. Також він чомусь не проставляє в журнал атрибут err, а тільки показує помилку як текст.

Виходить, slog-sentry з slog-gin не дружить (хоч і написаний одним автором!) Бо в Sentry потрапить ото агреговане повідомлення про помилки, а сама помилка (чи помилки) - ні — бо вони беруться з err. Якщо додати обидві інтеграції - slog-gin та sentry-gin - то буде не так, як в коді, що не стосується Gin. А окрім того, жодна ще не дивиться на обидві категорії помилок, тож доведеться розвʼязати це два рази окремо.

Можна не інтегруватися з Gin, а надсилати помилки напряму. Тоді все добре (бо вже налаштовано для решти проєкту.) Але ж так ми не отримаємо контексту вебзапиту - IP, URL, та все інше.

Скоріше за все, адаптую інтеграцію slog-gin, щоб вона генерувала структури, потрібні slog-sentry. Та додам обробник, щоб паніки перетворювались в “ввічливі” помилки. Чому все повинно бути так складно?

13.10.2024

Пошук в застосунку SwiftUI

Робив сьогодні пошук для власного застосунку — бо змісту стало достатньо, щоб без пошуку стало складно. Тут два спостереження.

По-перше, пошук — це складно! Навіть просто за рядком. Принаймні, якісний пошук. Та я не знайшов готових рішень. Пошук тільки починається зі збігів за підрядком. Але також обовʼязково треба ігнорувати регістр, причому не тільки в англійській мові — на щастя, зараз я бачу підтримку цього в більшості бібліотек для UTF-8. Далі, пошуковий рядок може міститись не в одному, а в декількох атрибутах обʼєктів, причому збіги в атрибуті “назва” повинен зʼявлятися вище, ніж в атрибуті “нотатки”. Тобто в нас зʼявляється до фільтра ще й ранжування.

Одним словом, розумієш, скільки всього гарного робить ElasticSearch. Знайшов теоретично два рішення: або Search Kit - фреймворк для системного пошуку macOS, який також здатний шукати в межах застосунку. Або повнотекстовий пошук SQLite FTS3 - SQLite взагалі відомий за простоту інтеграції, тож можна користуватися ним суто як рушієм пошуку. Але мені поки вистачає пошуку за підрядком. :)

По-друге, інтерфейс пошуку у SwiftUI виконаний через набір обгорток та користуватися ним досить неприємно, бо всі ці обгортки заплутують логіку. Спочатку є обгортка searchable() - її потрібно додати на… зміст навігаційного контейнера та це дасть там пошуковий рядок. Окрема обгортка searchSuggestions() дозволить описати, як показувати пропозиції результату. А вже всередині пропозицій є обгортка searchCompletion(), яка й робить компонент пропозицією, яку можна обрати. Трохи нагадує час HOC (компонентів вищого порядку) в React.

Принаймні ця архітектура майже не обмежує “бекенд”: ми вільні шукати як завгодно, утворювати пропозиції з будь-чого. Наприклад, за бажанням можна показувати останні переглянуті сторінки, коли рядок пошуку ще порожній або за відсутністю результатів.

Все це щоб зробити звичайний інтерфейс пошуку, як в будь-якому рідному застосунку macOS чи iOS (а точніше, в обох, бо код пошуку є переносним.) Веброзробники до того не звикли — та звісно, можна було взяти звичайне текстове поле та список та зробити з них пошук. Тільки “рідним” воно не буде, та й відтворити всі зручності не так легко.

12.10.2024

Про айтівські неологізми

Потрапила на очі ця стаття про переклади айтівських слів. (Привіт, Стасе!) Вона мене трохи затригерила, принаймні тому, що переклад термінів мені заради цього каналу доводиться робити щодня. Мої думки з досвіду:

Мова — жива. Нові слова запозичуються завжди. Нові уявлення зʼявляються завжди — та потребують нових слів або нового змісту старих слів. Особливо в наш час та особливо в нашій галузі.

Слово “стендап”, бачите, навіть двічі імпортоване з різними змістами. Та йому просто немає перекладу, бо в цього слова свій зміст: це не буквально “нарада стоячи”, а щоденна нарада за методологією Agile. Тому адресатові доведеться вгадувати, що саме криється за “нарадою стоячи”. (Скажи мені “в нас нарада стоячи” та я здивуюся - в нас зазвичай всі сидять.) Або що таке “запит на витяг”. Або “фіксація”. (До речі, це справжній термін — раджу пройтися по статті Вікіпедії про Git - там багато цікавого.)

Або “баг”. Чи це “помилка”? Ні — помилка то “error”, і “хиба” теж. Чи це “вада”? Вада — надто широко, це “flaw”. А баг це суцільно нове поняття. Хочете приклад? “Вадою Sentry є регулярні баги в збиранні помилок.”

Тому я не проти вживання неологізмів там, де впроваджується новий зміст. Навіть коли слово має прямий переклад. Проте очевидно що в багатьох випадках айтівці, що звикли про роботу спілкуватися англійською, просто продовжують вживати звичні слова й в українській мові. Та дійсно, замість “чекни”, “кол”, та “респонсібл” можна було вживати рідні “перевір”, “дзвінок”, “відповідальний”. З цієї статті я знайшов влучний переклад “мітинг” - “нарада” та буду користуватися.

Що з цим робити? Раджу водночас послабити свої очікування від інших та зміцнити пильність до власної мови. Більше спілкуватися, читати та писати українською мовою. Ergo, цей канал. А якщо хочеться шукати цікаві переклади, раджу спільноту Словотвір, згадану в статті вище.

11.10.2024

Javascript for Mac Automation (JXA)

Зробив собі сьогодні шорткат Hyper+J для копіювання поточної задачі з Jira у вигляді AB-123: перезібрати ядро - бо саме такий формат мені потрібний у тексті коміту, та доводиться його писати щоразу вручну.

В мене вже є AppleScript для витягання вкладки. Та в назві вкладки всі дані є, тільки в вигляді [AB-123] перезібрати ядро - JIRA. Ніби перетворити в потрібний вигляд тривіально, втім, в самому AppleScript немає регулярних виразів (та перетворення рядків взагалі виглядають дико). На StackOverflow радять викликати sed. 🥶

Натомість я згадав, що окрім AppleScript, на macOS можна робити автоматизацію звичайнісіньким JavaScript. В якому є звичайнісінькі RegExp. Залишилося перекласти скрипт, додати регулярку та повісити через BetterTouchTool на комбінацію клавіш в Safari. Успіх!

Щодо автоматизації на JavaScript, її можна запускати хоч з термінала командою osascript -l JavaScript copy_jira_issue.js. Єдине, чим вона мені не подобається — синтаксис команд доводиться перекладати з документації з AppleScript. Ось, наприклад, в цьому скрипті є команда app.setTheClipboardTo(). Ніхто в JS так функції не називає — проте це адаптація команди set the clipboard to з AS, де вона читається “як людська мова”. Бо як я розумію, весь цей API здобувається автоматично з тих самих “словників”.

PS. Також сьогодні знайшов чудову довідку про доступ до вкладок різних браузерів з AppleScript, тож можна й для Chrome зробити версію.

10.10.2024

Пост нелюбові до Sentry

Ні, з одного боку я Sentry дуже люблю та додаю до всіх своїх проєктів. Раніше були конкуренти, а тепер не залишилось — принаймні для мене. Особливо мені як поліглоту подобається підтримка всіх уявних мов та фреймворків. А ще вони відкрили код власного сервера, тож його можна розгорнути для себе та не платити.. кхм, тобто замість тарифів Sentry платити системному адміністратору. В мене в самого колись був на сервері Errbit - це був такий альтернативний бекенд для Airbrake, коли він був ще Hoptoad.

Але… Гадаю, Sentry створив для мене більше проблем за всі інші сервіси. Що особливо обурює, так це те що Sentry виконує абсолютно побічну функцію та, на перший погляд, невелику: це ж лише збирачка помилок!

Культура розробки Sentry нагадує молодий проєкт з відкритим кодом, а не недешевий продукт B2B. Зміни вносяться несподівано та документація не завжди збігається.

З Sentry для Ruby в нас була ситуація, що нова версія вступала в нескінченну рекурсію під час збору контексту. Та виводила з ладу весь сервер! Чого збирачка помилок ніколи не повинна робити, то це створювати нові помилки.

Для JavaScript є з десяток пакетів, які покривають різні обставини: Node.js, браузер, React, React Native… якщо у вас в проєкті є декілька “смаків” JavaScript, бажаю успіхів в поєднанні пакетів. Причому звісно ж проблеми доведеться побачити не відразу, а коли відбудеться збіг обставин.

От, останнє що трапилось — вони оновили всі пакети, окрім @sentry/integrations. Та він, як бачу, взагалі зник з репозиторію. Але офіційно цей пакет все ще радять використовувати для React Native. Хоч він не працює: щось помінялося в аргументах функцій. Ой, а документацію планують оновити, вже чотири місяці як. Я поки придумав тільки повністю прибрати ті інтеграції — з втратою важливого функціоналу, але принаймні без помилок.

Знаєте щось дійсно краще? Бо я майже готовий переїхати.

09.10.2024

Віртуалізація для людини-корпорації

Apple (а точніше, Євросоюз) нещодавно порадували тим, що всім продавцям в App Store потрібно буде вказувати контактну інформацію — включаючи навіть поштову адресу. Очевидно, що особисті дані публікувати це божевілля, тому розшукав рішення для таких як я:

Буду радий почути ваші варіанти!

08.10.2024

Вхідні

Мій підхід до керування справами (а може й будь-який?) базується на тому, що є невпорядкований “вхідний” простір, який регулярно потрібно обробляти, переносити у систему та спустошувати. Практично в будь-якій програмі з задачами будуть “вхідні” - Inbox, Things, OmniFocus - це стандартна на наш час функція.

Втім, у своїй програмі я вхідні робити не планував. Я вже маю програму для вхідних нотаток - Drafts - та в ній функцій чи не більше, ніж у типовому менеджері задач: інтеграція з іншими програмами, версія для телефона та годинника тощо. Ба більше, всі вхідні в одну програму не збереш — бо є ще пошта, збережені повідомлення з Slack, та навіть реальні, фізичні предмети на столі.

Тому жодна програма не виконувала мої очікування по обробці вхідних. Довелося доробити свою. Замість нотаток я зробив перелік “вхідних зон”, де ці вхідні можуть накопичуватись. Для кожної зони відстежується час останнього спустошення, та якщо він не сьогодні — час стає червоним, а в сайдбарі з’являється лічильник неперевірених інбоксів.

Таким чином, я не забуду обробити й Drafts, і пошту, і всі інші місця. До речі, оцей Open на ілюстрації — це не статичне посилання, а текст Markdown - воно відкриває застосунки за їхньою URL схемою, наприклад, drafts://. Причому у SwiftUI вбудований рушій Markdown; для статичних рядків він працює сам собою, а змінні достатньо завернути в LocalizedStringKey. Мабуть, для продукту я б таке ризиковане рішення не взяв, але для себе дуже зручно мати Markdown під рукою.

07.10.2024

Перці

🌶️ Найгостріші почуття сьогодні від того, що завершив обробку частини врожаю халапеньйо. Якого цього року вродило нівроку. Якщо захочете спробувати, насіння халапеньйо та інших гострих перців є в магазині Добродар. Хоча по садовій частині я не майстер, тут дякувати мамі. Технічно, це не складніше ніж вирощувати звичайний перець, просто в нас класичні пекучі сорти як халапеньйо чи хабанеро не популярні, як і гострі страви взагалі.

Що я з цим перцем роблю. Взагалі зелений халапеньйо мені смачніше, ніж червоний, проте він весь з часом стає червоний — дозріває. Зелений смачно їсти як є. Можна перекрутити в блендері з сирими помідорами, буде піко де гайо.

Ще цього сезону відкрив для себе халапеньйо поперс — це запечені човники з перцю, фаршировані сиром. Без серцевини халапеньйо помірненько гострий, та зʼїсти цілий вже не буде випробуванням.

Консервувати — мені дуже подобається просто маринувати кільцями — схожу консерву можна знайти в магазинах. Так зберігається свіжий смак, ці мариновані халапеньйо йдуть взимку в сендвічі, супи, та на будь-що. І виглядає красиво.

На червоний перець є ерош пішта, це угорська паста з перцю та солі. Робиться легко, зберігається чудово. Смачнюча.

Можна робити соуси — якщо на оцті, то соус все одно повинен кілька місяців стояти, щоб поєднався смак. На мою думку, соус має сенс робити на свій смак — додавати оцет, сіль, цукор/мед, спеції, часник… чи навіть будь-які овочі та фрукти. Те, що подобається. Ласкаво прошу до /r/hotsaucerecipes.

Ферментація (тобто киснення) - то вже для сильних духом, практично тваринництво. Пліснява — це страшно. Але багато відомих соусів саме квашені — серед них Табаско та Шрірача. Бо киснення, скажімо так, відкриває можливість цікавого, складного смаку. Про це теж є сабреддіт.

06.10.2024

Розробка для себе

Памʼятаєте, в мене є стилі для канви та мікрозастосунок для ведення справ? А ще я тільки-но писав, що планувати краще на канві? Сьогодні подружив всі ці ідеї та додав до застосунку можливість прочитати з привʼязаного до проєкту файлу канви всі невиконані задачі, та за погодженням додати їх до списку наступних дій.

Технічна реалізація досить проста: скрипт для експорту канви в список я вже писав, залишилось портувати його на Swift та додати необхідний мінімум UI. Та ще менший мінімум моделі: відображення ID вузлів канви в ID дій, щоб памʼятати, які з них вже імпортовані. О, а ще щоб звʼязати проєкт з канвою, я шукаю в нотатках до проєкту URL від Obsidian, розбираю його та отримую імʼя файлу — який потім можу знайти в файловій системі, знаючи шлях до бази Obsidian.

(Все це потрібно, щоб знизити тертя від планування наступних дій на канві. Оскільки їх вони все одно повинні опинитися в менеджері задач, мені було лінь переносити вручну та я відкривав канву тільки за великою потребою.)

Тут цікавий момент. Очевидно, що рішення абсолютно спеціалізоване та в точно такій реалізації нікому окрім мене не цікаве. Раніше я розглядав будь-який свій нетривіальний проєкт як потенційний продукт для людей, та намагався все зробити узагальнено. Це неабияк гальмує розробку, під корінь відтинає низку можливостей, та… в більшості випадків марно, бо до публікації не доходить.

Тепер в мене інший погляд. Спеціалізовані застосунки — це наша суперсила. Можна зробити точно так, як хочеш, та ні на кого не розраховувати. Причому за значно менші витрати, бо ніяких узагальнень та пояснень не потрібно. Головне, щоб застосунок розвʼязував твою задачу. А ще можна робити застосунки для сімʼї та друзів — залишу вас з цією статтею.

Раніше

Пізніше