Синяк (1665м) - помітна камʼяниста гора, що здіймається над Поляницею та курортом “Буковель”.
Похід на Синяк був продиктований обставинами. Я відвідував корпоратив, та був би не я, якби не злазив кудись. Ну то й що, що кінець вересня та погода дощова - гори ж!
А ще й готель наш був розташований самісінько на стежці до Синяка. Зворотний шлях підібрав подовше - через Малий Ґорґан і широкою петлею по лісу. Вийшло 16.2 км та 1200 м набору - неслабо для “кудись злазити.”
Тож запакувався рано вранці та й пішов, поки всі сплять.
Попутчики
Від самого готелю зі мною увʼязалися пара собак. Спочатку я не звертав уваги, але вони йшли зі мною й у ліс, далі і далі…
Не кинули вони мене й коли стежка з лісу вийшла на каменистий схил Синяка. Хоча я їх вмовляв йти назад - мені за них було страшніше, ніж за себе. Але, компаньйони мої відвідали і Синяк, і дійшли зі мною всією довгою дорогою до самої Буковелі.
Зі мною таке було вперше і поки востаннє. І це такий особливий досвід - йти разом, хоча не те що не домовлялися - навіть не знаємо один одного. Але йдемо разом.
І як тільки повернулися до села, собаки без прощань побігли у справах. Не стали навіть чекати, поки я знайду, чим їх пригостити!
Дорога починається підйомом через ліс. Взагалі прямий шлях на Синяк трохи… надто прямолінійний для мене. Ну, йдеш і йдеш. Трохи підсипає снігу.
Полонина Томнатик
За полониною починається, нарешті, серйозний підйом в гору. Саме тут я розумію, що цуцики зі мною всерйоз - якщо сюди заходимо разом, то вже моя відповідальність вивести їх назад.
Синяк (1665м)
Хребет Синяка камʼянистий, та ще й слизький в цю погоду. Мені складно, цуцики поскиглюють… зате красиво!
Малий Ґорґан (1592м)
Спуск з Малого Ґорґана страшненький - крутий та камʼянистий. Кажу собакам бути обережніше та йдемо потроху.
(… До придбання туристичних палок лишалося пʼять років.)
Полонина Блажів
Від полонини нас чекає довга дорога лісом, та ще й в дощ. Радію тільки придбаному мембранному дощовику - бо залишаюся сухим.
Гриби
Витяги та долина
Нарешті дістаємося витягу (якщо що це витяг №15, що мені особисто нічого не каже.)
Звідси вже видно готель, куди треба повернутись, але до того доведеться попетляти.
Тож ходимо витягами й вертаємось у цивілізацію.
