Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 Контент вільний від AI. Цей пост на 100% написаний людиною, як і все на моєму блозі. Насолоджуйтесь!

13.10.2022

StarCraft - моя улюблена стратегія

Остання місія Brood War. Чи не остання?

🧑‍🚀👽🐜 Сьогодні несподівано пост про Старкрафт.

Цікаво що це як не найперша “справжня” гра в моєму житті. Хоча двадцять років тому Старкрафт мені не зайшов, бо я навіть не зрозумів, що там є карта, і чому вона вся чорна. Потім вже, набагато пізніше, розібрався, але крутим гравцем ніколи не став. Більше подобалось побавитись з чітами, або грати цікаві мапи супротив компʼютера.

Та от нещодавно захотілось згадати юність та пройти кампанію наново. Цікаво дивитись на неї дорослим аналітичним поглядом, та розібрати, з чого вона побудована.

На мою думку, кампанія взагалі не дуже “стратегічна” гра у тому сенсі, що вона ніколи не є чесною грою, а натомість є чередою головоломок. Кожна місія ставить особливе випробування, а задача гравця — зрозуміти, що воно є, та впоратись.

Моя улюблена місія — то сьома місія за протоссів Homeland. Задача її — розбити нексус (тобто, центральну будівлю) противника. Противник набагато сильніше за тебе: в них є найбільш просунуті юніти, недоступні гравцю, а також добре захищені бази. До того ж боти невпинно атакують. А ресурсів — тих, що не за вражими базами — обмаль. Таким чином, чесне “стратегічне” рішення місії дуже важке, мабуть, найскладніше за всю кампанію. Що ж робити?

Підказка в тому, що в тій місії нам стає доступним юніт observer, тобто наглядач. Це надзвичайно зручний розвідник, яким можна прокрастись на бази ворога і побачити, що фланг нексусу майже не захищений, і пробратись туди цілком нескладно. Так задача місії набагато спрощується.

Інколи головоломка очевидна — наприклад, місії, де гравцю забороняють повітряні юніти — а інколи треба дивитись на обставини — який надали юніт. Наприклад, попередня місія - Into the Darkness - потребує опанування і використання здатності героя копіювати юніти — галюцинація — бо карта повна ворожих камікадзе, що вибухають, і я просто не уявляю, як це пройти без виманювання їх на галюцинації.

Такий підхід дуже мені нагадує мій улюблений жанр ігор - Soulslike. А може, навпаки, за багато років соулслайків я вже звик не йти в лоб, а шукати головоломку.