Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!

10.03.2023

Як всиновлюють бібліотеки

Коли ми почали розробляти бібліотеки для інтеграції з нашим продуктом, виявилося, що наше брендове імʼя було зайняте. Я зголосився домовитись про передачу прав, та тому у нас зʼявився гем mailtrap та пакет NPM mailtrap. Замість того, щоб це були якісь mailtrap-sdk. Що в ізоляції, може, й прийнятне, але поруч з обманливим пакетом mailtrap створюватиме зайве непорозуміння.

Як це робиться. Знаходиш контакти автора, та пишеш листа. Звісно, для цього пакет має бути без активної підтримки. В нашому випадку минулий гем був з 2007 року та, здається, містив посилання на Rubyforge (в кого досвід по рубі 15 років, той памʼятає.) NPM-пакет був свіжіший, але все одно заархівований автором 2 роки тому. Втім, для пакета я додав у README посилання про те, що трапилось та де знайти старі версії. Загалом, для передачі прав достатньо було ввічливо попросити.

А от з Python все цікавіше, бо є цілий протокол передачі прав PEP-541. (Для мене це якийсь новий рівень бюрократії.) Треба зробити пул-реквест в особливий репозиторій за всіма правилами. Іронія в тому, що потім 3 тижні ніхто з команди на нього не відповідає. Непогана ілюстрація до принципу Agile “люди понад процеси” - замість довжелезної документації краще б була відповідальна команда підтримки. (Можна, звісно, домовитись з автором напряму.)

Почесна згадка - Go, бо там кожний пакет має URL. Тож конфліктів імен не може виникнути, та коли будемо робити свій, то це буде просто github.com/railsware/maltrap-go.