Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni
🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!24.06.2023
Список проєктів та майбутнього в GTD
Останнім часом багато міркую на тему того, як втримати систему самоорганізації від неконтрольованого росту. Хочу поділитися принаймні однією причиною.
Як в мене зʼявляється величезний список задач? Я користуюся алгоритмом GTD - його я запамʼятав багато років тому та так чи інакше він формує моє мислення про задачі. В цьому алгоритмі є ключове питання — чи можна щось зробити з даним предметом? Я сприймав це як — чи не має обʼєктивних перешкод, щоб його робити. Ну, наприклад, я не можу зараз поїхати в турне по Європі. Це йде в список “на майбутнє” - зрозуміло. Але більшість моїх ідей та бажань готові до роботи вже зараз. Вони й поповнювали список активних проєктів.
Здавалося б, нічого поганого в цьому немає, більше ідей — більше можливостей. Але такий великий список неодмінно заглушує ті справи, які вимагають уваги. Це вже розпочаті проєкти та ті, що мають близький термін. Результатом є те, що ти кидаєш такий список та починаєш займатись тим, що чіпляє увагу. В наслідку, щось робиться, щось забувається, та залишається неприємне відчуття нескерованості.
Так от, зробив висновок, що в список проєктів має потрапляти тільки те, що я вже роблю, або маю намір почати сьогодні. Все інше — в “майбутнє”. Та до того ж починати новий проєкт тільки тоді, коли закінчуєш щось старе. Тобто направляти всі зусилля на закінчення початого (принаймні поетапно.) А коли звільняється місце — обирати щось з “майбутнього”.
Мені здається, що це більш правильна інтерпретація GTD, бо вона виправдовує існування “проєкту” як зафіксованої точки, в яку ти рухаєшся. Якщо все “дієздатне” потрапляє в проєкти, та немає різниці, почати новий проєкт або закінчувати старий, то можна обійтися й простим списком задач.