Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!

07.07.2023

Зони відповідальності, другий рівень

Ділюся останніми міркуваннями з самоорганізації. Минулого разу я розповідав про модель зон відповідальності. Хоч вона й дозволяла робити вичерпний огляд життя, але для пріоритизації підходила погано. А саме, зон знаходиться багато, та якщо намагатися робити щось в кожній з них, то починається перевантаження, яке вбиває кожну мою систему продуктивності. А з іншого боку, з деякими зонами пріоритизація взагалі не працює — наприклад, роботу потрібно робити щодня, навіть коли на роботі все супер.

Тому я прийшов до моделі з двома рівнями зон. За основу береться той самий список зон відповідальності, але вони групуються в три-пʼять зон верхнього рівня. Для кожної з цих зон визначається поточний проєкт. Тобто виходить загалом три-пʼять поточних проєктів. Всі інші проєкти йдуть в беклог відповідної зони. По завершенню поточного проєкту обирається наступний — з тієї самої зони верхнього рівня. Тут вже набирає чинності пріоритизація між зонами другого рівня.

Таким чином, кожна з зон верхнього рівня отримує увагу постійно — щодня або майже щодня. А зони другого рівня змагаються за увагу відповідно до стану та цілей. Групування визначає, як ми хочемо витрачати свій час. Тут можуть бути різні підходи — наприклад, я зараз створив зону “своє” з усього, що роблю на самоті, щоб балансувати це зі спільними заняттями. Можна було розділити “робота”/“побут”/“розваги”. Або “навчання”/“піклування про себе”/“суспільна діяльність”. Одним словом, це ще одна корисна модель, щоб зважити свої життєві цінності.

Як ілюстрація, я взяв пару вихідних (зона “робота”), щоб зробити дещо по ремонту (зона “дім”). Коли в ремонті вийшла пауза, то я взявся за поточний проєкт з зони “своє” - а саме, за розділ “Цілі” для Сінтри — та зробив гарний прогрес. Якби в мене був не список з чотирьох проєктів, а з тридцяти, або ста, то скоріше за все я б зробив гірший вибір. Навіть не тому, що складно їх пріоритизувати, а просто чим більше проєктів, тим легше втекти від відповідальності до чогось простішого.

Цікаво, що схожа система вже існує — це Intend.do, який раніше називався Complice. В мене навіть наліпка їхня є. Схожого тут те, що увага фокусується на невеликій кількості цілей.