Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 Контент вільний від AI. Цей пост на 100% написаний людиною, як і все на моєму блозі. Насолоджуйтесь!

28.11.2023

Легко та просто — субʼєктивні явища

Якщо вже дивитися доповіді Річа Хікі, то я б порадив ліпше Hammock-Driven development. Гамаки мене з часом захоплюють тільки більше.

В списку читання натрапив на інтервʼю про те, як Дерек Сіверс використовує Ruby. Він згадав цікаву доповідь Річа Хікі десятилітньої давності - Simplicity Matters. І це наштовхнуло мене на цілу низку спогадів та думок, бо десять років тому я був в захваті від ідеї “простого коду”, але зараз вона здається мені дуже… недалекою?

Особливо зачепило, коли Дерек як приклад простого рішення навів переніс логіки додатка в функції PostgreSQL. За моїм досвідом, це ніяк не спрощує розробку або підтримку. Він і сам, напевно, здогадується підсвідомо, бо наступним чином каже, що зробив би з рішення опен-сорс, але на жаль, всі його додатки завʼязані на єдину базу даних, що навіть за означеннями Річа ніяк не “просто”.

Я не хочу сказати, що він не правий. Якщо його влаштовує власне рішення, з ним зручно працювати — то все чудово. Яка йому різниця до моєї оцінки? В компʼютерних технологіях немає нічого “простого”, тобто “односкладного” за природою. Абстракції над абстракціями над абстракціями. Простота — це лише влучний вибір того, які аспекти ми хочемо виділити. Це наш, субʼєктивний вибір.

Що значить субʼєктивність, практично? Те, що до простоти можна йти з двох боків. Або наближати предмет (код, архітектуру) до розуміння споживача, або ж споживача наближати до предмета. Придумати кращу абстракцію. Обрати вірну перспективу. Підібрати слова. І тоді люди скажуть — так, це просте рішення!

Цікаво, що в англійській слово simple виходить зі значення “єдине складання”. А в українській мові простий має зовсім іншу етимологію — з того, що я знайшов, то “простий” походить від “знайомий, звичний”. Може, тому я й дивлюся на простоту як на субʼєктивне явище.