Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 Контент вільний від AI. Цей пост на 100% написаний людиною, як і все на моєму блозі. Насолоджуйтесь!

09.04.2024

Контексти в Golang, осмислення

Контексти, як і тип error, висвітлюють одну з головних ідіом Go: робити перетік програми очевидним. Навіть в збиток до стислості та легкості написання.

Там, де в інших мовах помилки самостійно “виринають” по стеку механізмом винятків — хтозна-куди — в Go ми примушені перевірити кожну помилку в кожному місці виникнення. Та, в 99% випадків, вручну реалізувати повернення вгору по стеку. (В 1% ми перевіряємо, чи це не io.EOF або ще якась “прийнятна” помилка.) Це найбільше й дратує — що хоч ми робимо перевірки вручну, але практично з єдиним передбачуваним результатом.

Якщо error - це найбільш прозорий спосіб повернути стан з середини назовні, то context.Context - найбільш прозорий спосіб передати зовнішній… контекст всередину коду. Так, це значить, що ми передаватимемо параметр ctx в кожну функцію нашого проєкту, де є бодай одна операція з мережею. Це включає не тільки багато очевидних функцій, але й деякі такі, де, здавалось би, ніякий контекст не потрібен. Наприклад: функція-конфігуратор, яка проміж іншим створює клієнт AWS, повинна передавати контекст. (Ця проблема нагадує поширення async по коду в JavaScript.)

Виникає питання — навіщо взагалі це зроблено? Як я писав, контексти існують в першу чергу заради можливості скасування. Як і обробка помилок, це механізм для виняткових ситуацій, тому його цінність не очевидна. Також, контексти нічого не варті, якщо їх не скасовувати — буквально. На щастя, причини скасовувати завжди є. Сервера повинні обмежувати час на відповідь. Програми повинні зупинятись за командою.

Ми всі знаємо, що проблема зависання існує, так само як і проблема несподіваних помилок. Go, на відміну від інших мов, примушує нас не закривати на них очі.