Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!

11.06.2024

Ізоляція даних у Swift

Як високо навантажений актор впливає на швидкодію інтерфейсу? Виходить, ніяк; я зробив тестовий актор, що споживає CPU без кінця. Можна побачити, що його виконання відбувається в окремому потоці та не викликає зависань інтерфейсу.

Зміни у Swift 6 дійсно доторкнулись саме рівночасності. Якщо коротко, то гарантії ізоляції тепер будуть примусово встановлені ще компілятором.

Кожне значення в програмі отримує домен ізоляції. Це або конкретний актор, або глобальний актор, або неізольованість. Важливо, що неізольовані значення не значить вільні для використання; як тільки ми вступаємо в домен актору, то втрачаємо прямий доступ до неізольованого (часто спадкового) коду — доступ залишається тільки через await.

Особливо цікаво, в новому SwiftUI всі компоненти автоматично належать @MainActor. (MainActor - це абстракція для коду, який виконується на головному потоці; але не всього коду, а який добровільно входить в модель акторів.) Це значить, що в типовому застосунку SwiftUI ми не можемо більше ігнорувати питання ізоляції, що дуже добре.

До речі, офіційне рішення для простих випадків: долучати більше коду до @MainActor; єдине що зміниться, це домен ізоляції. Проте якщо весь код у @MainActor, то ми приходимо до рівня JavaScript: все виконання відбувається в одному потоці, обчислення гальмують інтерфейс.

Тому нам і потрібні додаткові актори, щоб прибрати повільні обчислення з головного потоку до підсистем — наприклад, завантаження з інтернету, чи перекодування GIF у MP4, як я зараз роблю. Приємно, що компілятор Swift 6 буде автоматично гарантувати ізоляцію таких модулів, та нам достатньо буде виправити помилки. Зазначу, що поки не весь SDK готовий до такої радикальної перевірки всюди. А тому я поки не можу у власних проєктах досягти чистоти ізоляції. Втім, до офіційного виходу Swift 6 ще місяці три.