Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!

01.07.2024

Правильний формат адреси бази даних

Здавалось би, це тривіальне питання, але я тільки виринув з масивної зачистки Terraform та вже так не думаю. Найперший вибір — це URL. Причому, URL це не аби що, а рядок, що починається зі схеми… та продовжується на кшталт:

postgresql://myhost.db:1234/mydb?pool=10

URL гарний тим, що в будь-якому середовищі є стандартний спосіб його розібрати. Також це самодостатній формат — в ньому є місце не тільки для адреси, а й для авторизації, додаткових параметрів тощо. Наприклад: потрібно вимкнути TLS для локальної розробки? Це зазвичай можливо без залучення додаткового параметра чи логіки.

Інший раз бачу, параметр називається URL, а всередині пара host:port. Це небезпечно, бо така форма не є URL та призведе до помилки, якщо спробувати її розібрати. Інколи таку пару називають addr, бо вона позначає адресу TCP/IP… або позначала б, якщо замість імені хосту була IP-адреса. Ще є чудовий параметр-сюрприз endpoint. Ця назва взагалі нічого не каже про свій зміст.

На тлі всього цього URL гарний просто тим, що з ним все ясно. А будь-який інший формат, який може захотіти клієнтська бібліотека, можна з нього отримати.

Ще альтернатива: кожний елемент вказувати окремим параметром: host, port, username, password. Це може бути зручно, якщо хост приходить з Terraform, а пароль — зі сховища секретів. Але з інших боків зайві параметри тільки ускладнюють налаштування.