Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!

21.08.2024

Високорівневі мови та навіщо вони потрібні

Насправді низькорівнева мова здатна виконати всі високорівневі функції: принаймні тому, що будь-яка високорівнева мова спирається на низькорівневу всередині. Що ставить запитання: а навіщо тоді всі ці високорівневі мови?

Я б хотів сказати, що вони розкривають якісь нові парадигми, але на практиці популярні високорівневі мови тримаються у фарватері “ООП + імперативний код + трохи функціонального”. А ті, що особливі, залишаються нішевими.

Тому натомість відзначу, що найголовнішим кроком є відхід від явної типізації. Багато коли “типи або без типів” є питанням смаку, але в одній області динамічна типізація суттєво полегшує життя. Це робота з часткою складної структури даних — наприклад — з чужим API чи з файлом експорту в JSON. Я не хочу писати типи — я тільки хочу отримати дані за шляхом! Взагалі існування формату JSON спирається на динамічну типізацію.

До того ж низькорівневі типи — теж не ідеал. Найпотужніші системи типів розглядають категорії значень, а не розміщення даних в памʼяті. Моя улюблена - в TypeScript. Вона мало має спільного з апаратною моделлю, зате чудово спрощує функціональне програмування на JavaScript.

Знання високорівневої мови допоможе розвʼязувати задачі “на гнучкість” швидше. Це може бути як проста задача (наприклад, три дні тому, щоб згенерувати потрібний JSON, я написав один рядок Ruby, а ніяк не програму на Go), так і цілий проєкт (наприклад, “традиційні” вебдодатки, де Ruby залишається непереможеним). Не кажучи вже про галузі, де мова визначена за нас — наприклад, JavaScript в браузері чи Python для аналізу даних.