Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni
🤖🚫 AI-free content. This post is 100% written by a human, as is everything on my blog. Enjoy!04.10.2024
Не займайся плануванням в списку задач
Пʼятничний пост про планування. В мене типова ситуація, коли намагаюся відразу від постановки цілі (задачі, проєкту, доручення) перейти до вигадування кроків до неї. Тобто відкрити порожній список та писати: задача 1, задача 2…
Та останім часом ловлю себе на тому, що навіть для маленьких проєктиків краще до переліку кроків скинути контекст у вільному форматі, а також визначити відкриті питання (та спробувати відповісти на них). Інакше контекст залишається в голові, питання - без відповіді, а кроки абстрактними. Абстрактні кроки вбивають продуктивність, оскільки приховують потребу в подальшому осмисленні.
Наприклад, потрібний мені письмовий стіл. Я можу легко написати наступну дію “шукати стіл”. Але який саме стіл? Які розміри, матеріали? Поки цього не зʼясувати, “шукати стіл” просто неможливо. Що на практиці проявляється як ментальний спротив та небажання її робити. Тож така дія сидітиме невиконаною, аж поки я не помічу, що її треба додумати.
От, бачу, що найкращий спосіб уникнути таких мертвих дій, це не писати їх відразу, а зробити попереднє планування. Я його роблю в Obsidian Canvas, але достатньо було б навіть аркуша паперу. Там я вільний подумати про стіл не в просторі дій, а в просторі уявлень: що за стіл, що може ще потрібно купити, що робити зі старим столом, і так далі.
Коли планування починається відразу в списку задач - тобто в просторі дій - то всі ці уявлення залишаються в голові, непродуманими.