Стендап Сьогодні
📢
Канал в Telegram @stendap_sogodni
🦣
@stendap_sogodni@shevtsov.me в Федиверсі
20.05.2025
Асемблер та машинний код
В продовження поста про мови, якими пишуться інші мови, все ж залишається питання: а що в самому низу? Які інструкції розуміє компʼютер — що таке машинний код? Та чим він відрізняється від асемблера (мови програмування)?
Це взагалі цікаво, бо машинний код не складається з “найпростіших” інструкцій, тобто він не є “в самому низу” (хоча що це взагалі означає?) Зокрема, інструкції Intel x86 взагалі можуть містити в себе цілу підпрограму, як-от мені колись допомогла інструкція POPCNT для підрахунку бітів. І вона не найскладніша. Але — машинний код це найнижчий рівень, на який може залізти програміст, тому не більше й не менше, він розмежовує програмне та “апаратне”.
Втім, головною різницею між машинним кодом та мовами програмування є те, що машинний код є мовою інструкцій, а не рішень. Та його зручності спрямовані на керування процесором, а не на спрощення написання програми. Тому машинний код позбавлений деяких базових можливостей.
(Те, що він є “двійковим”, мало що змінює. В компʼютері все “двійкове”. Як є редактор для тексту, так само може бути редактор для машинного коду. І є — наприклад, ImHex це вміє.)
Також в машинному коді немає коментарів, та кожен хто колись виправляв проблеми з package.json знає, наскільки важко без них. Ну але кожен знає, що це теж незручно, але можливо.
Але чого в машинному коді дійсно не вистачає, це імен. Та ти недооцінюєш, наскільки імена важливі в програмуванні! Бо в машинному коді всі посилання як на дані (змінні), так і на код (розгалуження, цикли, процедури) відбуваються за адресою. А адреса — річ не стала. Захотіли додати інструкцію до гілки — та вже всі адреси нижче треба зсувати. Додали змінну — треба знайти, куди її пристроїти. До того ж — ніяких назв, а одні чисельні адреси (ще й інколи — абсолютні, інколи — відносні). Все це — надзвичайно ускладнює розробку.
Тобто в цілому машинний код можна писати, але гарно б доповнити можливістю призначати імена, а також залишати коментарі. Вітаю, ми винайшли найпростішу мову програмування - асемблер!