Стендап Сьогодні
📢
Канал в Telegram @stendap_sogodni
🦣
@stendap_sogodni@shevtsov.me в Федиверсі
02.08.2025
Три навички, які потрібні інженеру для росту
Вміння ставити питання. Це абсолютно найважливіша навичка, яка розвʼязує купу складнощів. Прояснити задачу, а не залишатися безпорадним. Зрозуміти архітектуру проєкту. Знайти відповіді в інтернеті. Особливо коли ти тільки починаєш карʼєру, в тебе повинно бути багато запитань, та недосвідчена людина, яка не ставить питання — миттєвий тривожний дзвіночок.
Не треба багато піклуватися про знання. В наш час знань надто багато та вони надто мінливі. Та майже будь-яку відповідь можна знайти в інтернеті чи документації. З професійним ростом ти не набуваєш більше “знань” - тільки більше досвіду, знання навпаки забуваються та заміщаються іншими. А от об що люди спотикаються — це об невміння, нерозуміння можливості поставити питання. Це дійсно вганяє в тупик.
Інколи люди соромляться задавати “дурні питання”. Не треба цього боятися. Якщо в тебе залишається нерозвʼязане питання, навіть якщо воно наївне, в майбутньому це тільки створить більшу перешкоду. (Та, якщо так мислити, більше сорому.) Тому треба все питати. Єдине дурне питання — те, яке повторюється без змісту багато разів. Тож вміння ставити питання містить і вміння записувати відповіді.
Вміння розрізати задачу на підзадачі. Це, певно, головний показник професійного росту. Ми починаємо з маленьких задач, які за нас вже відокремили. Та поступово переходимо на складніші рівні — блоки, проєкти, і так до цілих систем. Зауважу, що тут не про “зробити” задачу, а тільки розрізати — знайти, з чого вона складається, розпланувати. Спочатку (та й завжди) - для себе. Прийде час, і ти сам будеш готувати задачі для інших.
В цьому досвід набувається тільки з часом, але щоб почати, достатньо пробувати братися за невеличкі проєкти власноруч — запустити власний сайт, зробити застосунок для друзів - та це дасть правильний поштовх у роботі.
Вміння доводити справи до кінця. Одна з найчастіших скарг — через не до кінця зроблену задачу. Від банального “було 5 пунктів, зробили тільки два” до менш тривіальних “не підчистили / не дорефакторили” чи “не продумали всі випадки”. Відповідальність на це лежить на виконавцеві — в програмуванні часто ніхто, окрім тебе, і не знає всі подробиці, а “хвости” вилазять тільки пізніше, коли вже і ти про них забув. Тому ми, виконавці, повинні оглянути роботу критичним оком та закрити всі недоробки. Або принаймні задокументувати на майбутнє, хоча це завжди ризикований вихід.
Як бонус — вміння побачити кінець та не йти далі. На цьому все.