Говерла в листопаді
Привіт!
☕️🗻🥶 Вчора пив каву на Говерлі! Вперше не в літній сезон.
Цікавий досвід. Розширив межу того що я можу перенести. Загалом найважче було з лютим вітром на верхній ділянці. Бо місцями ну так здувало що неможливо було прямо йти, та ставало страшно що палки здує та унесе. А я був не до кінця підготований — до прикладу куртка без капюшона та літні рукавички. Ну й добре що були хоч такі — без рукавичок обмороження гарантовано.
І палки обов’язково, бо льоду та снігу багато. Всі мікрострумочки, які влітку навіть не помічаєш на стежці під ногами — просто стежка мокра то й що — стають ковзкою кіркою льоду. Палки в мене в машині їздили ще з літа, не знав навіщо. Тепер знаю!
Власне, як стежка взагалі в листопаді відрізняється від літньої: снігу насипано, але не всюди; під вершиною є ділянки, де суцільний сніг, але ж взимку він вкриє взагалі все, а поки здебільшого йдеш тим же ж знайомим камінням. До якого додається новий нюанс — з льоду на похилій поверхні нога злітає в один момент. Та, до речі, записав собі брати також кішки — а точніше, воно в мене вже записано в переліку на холодний сезон, але так сталося, що це сходження я навіть зранку ще не планував — тож працював з тим, що є.
Коли вже спускався, пʼю воду і бачу — щось в пляшці плаває! Придивився — а то крижинка встигла замерзнути. Отака морозилка була!l
За всю дорогу бачив людей з двадцять; дві групки та кілька пар та навіть одинаків. Одна пара, що йшла за мною, не піднялася — то й правильно зробили. Я завершив сходження близько 15:00 та це було вже запізно, вертатися довелося по темряві (а як доходиш до останньої, лісистої ділянки то там зовсім ніч.) І лампи налобної з собою теж не було…
Висновок собі зробив такий: підготувати комплект спорядження для гір та брати його з собою незалежно від планів. Власне, похідний рюкзак (який я теж не взяв) стане чудовим контейнером для цього. А потім всередині відокремити літній та зимовий варіант — то й порядок. Бо список для зборів це гарно, але якщо (до прикладу) хайкінг не є головною метою подорожі — легко його проігнорувати.