Стендап Сьогодні 📢 Канал в Telegram @stendap_sogodni

🤖🚫 Контент вільний від AI. Цей пост на 100% написаний людиною, як і все на моєму блозі. Насолоджуйтесь!

14.07.2023

Як перетворити прототип на пул-реквести

Мабуть, всім знайомий підхід до розробки Red-Green-Refactor, де функціонал зʼявляється в коді поступово, та після кожної зміни код завжди працює — єдине питання, що саме він вміє зараз. Одна з переваг такого підходу — це зручні, послідовні пачки змін, які легко зрозуміти вашим оглядачам.

Проте в моїй практиці постійно трапляються задачі, які починаються з прототипа. Прототип зазвичай робиться без чіткого плану змін, бо замість плану відбувається ітеративний процес дослідження та доробки коду, без уявлення, що саме за код доведеться писати та де. В результаті, коли все запрацює, виходить добрячий шмат коду, який в один Pull Request вже не влізе. Головним чином, тому, що зрозуміти його за один підхід неможливо. Що я роблю в таких ситуаціях?

В теорії, можна прототип викинути та зробити наново за планом. На практиці, таке трапляється тільки коли прототип за природою відрізняється від остаточного коду (може, написаний іншою мовою.) А в типовому випадку я доробляю та рефакторю прототип, поки він не досягне стандартів якості стабільного коду. Також на цьому етапі пишуться тести. Все це добре, тільки від того прототип стає ще більше та ще неосяжніше.

Тоді я починаю відокремлювати найпростіші та найізольованіші модулі та робити з них пул-реквести. Недолік: без контексту вони можуть потребувати додаткових пояснень. Перевага: кожен модуль легше зрозуміти сам по собі. До того ж такі модулі не створюватимуть ризиків, що в продукті є напівробоча частина. Останнім пул-реквестом впроваджується найвищий рівень коду, який повʼязує всі інші.

Такий підхід уникає створення тимчасових затичок замість ще не реалізованого функціоналу — бо фактично він вже весь реалізований, та затички будуть зайвою витратою. Як приклад: якщо прототип складається з читання даних та їх обробки, я спершу зроблю ПР для модуля, що обробляє дані, а вже потім для верхньорівневої інтеграційної частини.