#Маркетинг

Хочу розібратися з уявленням інженерів про маркетинг, яке часто є зневажливим. Типу, маркетологи тільки й роблять, що брешуть, а інженери такі хороші та чесні.

Робота інженера складається з того, щоб побудувати найякісніший продукт (та не тільки інженера — а всієї продуктової трійки.) Тому інженери багато піклуються та розмовляють про недоліки. Бачити та виправляти недоліки — повсякденні будні.

Робота маркетолога в тому, щоб продукт купили. Це здебільшого покладається на уявлення про продукт, тобто що про нього знають та думають. Та, так само як задача інженера — зробити якісний продукт, задача маркетолога — щоб про продукт думали найкраще. Та для маркетолога природно висвітлювати переваги та не зважати на недоліки. Погані сторони продукта цікавлять маркетолога тільки настільки, наскільки вони впливають на нішу ринка та портрет клієнта.

Якщо ти не займався маркетингом, може здатись, що це зайве, що продукт сам за себе говорить, та якщо він гарний, то ніякого маркетингу не треба. Це абсолютно не так. Без маркетингу продукт не будуть “сприймати таким, як він є”. Про нього просто ніхто не дізнається. Можу проілюструвати розповіддю про сервіс аналітики Plausible - сервіс чудовий, але поки не прийшов маркетолог, користувачів у нього не було.

Так хоч неприємно стикатися з випадками, де маркетинг привабливий, а продукт — ніякий, мені завжди прикріше, коли продукт — гарний, але маркетинг або відсутній, або навпаки, надто агресивний та відразливий. В нашому житті враження значать більше, ніж суть, бо можливість пізнати речі такими, як вони є, у нас обмежена.

Інженер та маркетолог дійсно мають різний погляд на продукт та на його майбутнє, але їх цілі синергічні. Щоб маркетинг менше брехав, інженер має, як завжди, комунікувати, а саме — знаходити в продукті реальні, важливі обмеження та наголошувати на них. А не валити на маркетолога всю вагу своїх тривог та турбот. Тобто теж стати трохи маркетологом.

В мене є вже декілька років звичка розділяти у своєму сприйнятті якості продукту (чим може бути будь-що), та його маркетингу. Їх роблять окремі люди, між якими може бути різниця в досвіді, бюджеті, та й просто розумінні цілей.

Коли продукт поганий, а маркетинг гарний — це доволі типова ситуація. Типова тому, що маркетинг — це наше сприйняття, тож більшість того, про що ми взагалі знаємо, ми знаємо через гарний маркетинг. Втім, гарний маркетинг ще нічого не каже про якість продукту… знаєте, інколи маркетинг робиться взагалі до продукту, щоб оцінити попит. Є ще один знайомий випадок: продукт чудовий, а маркетингу немає. Це те, що називається “приховані скарби”.

Проте, нарешті, трапляється, що при гарному продукті маркетинг зроблений жахливо. Від цього особливо прикро, бо поганий маркетинг працює в мінус. От, наприклад, розробили люди цікавий, якісний гаджет — а потім йому зробили крамницю з усіма чорними практиками накрутки — всі ці “залишилось 09:59 до кінця акція”, “тільки що забрали передостанній товар” тощо. Або коли хтось продає дійсно гарну книгу чи курс оцією шаблонною сторінкою з відгуками та “тільки зараз отримайте бонусні матеріали безплатно”.

От останнім часом намагаюся згадати, що маркетинг та продукт роблять різні люди, та інколи варто бачити повз таку невдалу зовнішність та оцінити продукт за його справжні цінності. Звісно, зазвичай коли вже отримав звідкілясь рекомендацію. Хоча ні, знаєте що — краще будь-який жалюгідний маркетинг, ніж зовсім ніякого.

Чомусь за останні тижні кілька разів чув одну й ту ж історію: є людина, робить чудову, визначну роботу… але ніхто про неї не знає, клієнтів немає, а робота не сплачується, а залишається хобі та, в кращому випадку, місцевою памʼяткою. Власне, я теж до цих людей належу, але історії чув і про виробництво, і про рукоділля, і про театр.

Мораль історії в тому, що будь-який продукт мало зробити, його треба ще й продати. Сам продукт не продасться. Так, хтось про нього дізнається, хтось поділиться… але такий підхід не масштабується.

(Звісно, не всі захоплення треба продавати, тим більше масштабувати. Але якби так було з усім, не було б сумних історій про те, як “я старався, а ніхто не прийшов”. Та якщо в тебе така є — справа не в продукті, а в тому, що його недостатньо продавали.)

Та якщо подивитися ширше на світ, то все, що ми знаємо, чим користуємося, існує завдяки маркетологам. Хотілося б, щоб це були найвидатніші твори, найкмітливіші винаходи… але все вказує на те, що такі сидять в когось в теці розібрати/старий диск/проєкти - а ми задовольняємось тим, чому пощастило бути поміченим кимсь, хто знається на маркетингу, тобто на тому, як познайомити продукт та його споживача.

А друге, це потрібно якось позбавлятися цієї програми, що маркетинг — це для невдах та шахраїв. Як подивиться, то це ті, хто їм не займаються, залишаються невдахами. Тож колись варто припинити крутити колесо покращення продукту та перейти до його просування.