#Проєкти

Чесно, поки писав пост про порядок виконання задач, тільки під кінець згадав про існування “системи” Final Version (Perfected). А я їй колись користувався в блокноті, з непоганими результатами. Цього разу вирішив адаптувати систему для власного домашнього застосунку для ведення справ. Далі більше про систему FVP та деталі реалізації.

Нащо воно потрібно? Бо чим довше список задач, тим важче обрати, що з нього робити наступним. Та найстрашніше те, що природна реакція на те — взагалі нічого не робити. Тому люди вигадують всякі системи, як я писав в попередньому пості, а також розставляють пріоритети, плани на сьогодні та таке інше.

FVP пропонує елегантне та просте рішення, яке все ж включає постійний перегляд всього списку — тому важливі задачі будуть виконані якнайшвидше. Це, якщо хочете, розвʼязок задачі динамічним програмуванням.

Для FVP тобі потрібний список, де можна відмічати задачі. (На папері — ідеально.) Відмічати будемо задачу, яку робити наступною.

1. Спочатку — відмічаємо першу задачу (як початковий стан).

2. Далі шукаємо в списку задачу, яку треба зробити до відміченої.

3. Знайшли — відмічаємо її, та продовжуємо порівнювати решту задач вже з нею.

4. Дійшли до кінця списку — тепер остання відмічена задача є найпріоритетнішою. Робимо її.

5. Повертаємося до попередньої відміченої задачі, та продовжуємо перебір вниз по списку.

Сила цього метода в тому, що доводиться тільки порівнювати по дві задачі, та лише N раз. Ніби нічого революційного, але дуже дієво. (Залишається ще чистити список від того, що там застрягає, але то окрема історія.)

В мене в житті багато справ, які я гадки не маю, скільки тривають. Сьогодні за вечір зробив маленький застосунок для айфона з маленькою метою: вести облік того, скільки займає та чи інша задача. (Тут йдеться про безперервні задачі.)

Ідея в тому, що якщо давати оцінку, а потім заміряти справжній час виконання, то можна побачити розбіжності та згодом зробити оцінки точніше. Я не раз чув про такий підхід, але не знайшов застосунків. (Здивуйте мене!) Хоча, звісно, застосунок дуже простий — таке собі поєднання таймера та секундоміру.

Технічно таймер взагалі легко реалізується. Я тільки запамʼятовую, коли почалася задача. Далі залишається щосекунди перемальовувати в належному стані. Оскільки цей таймер не зупиниться, аж поки я явно не скажу, що закінчив, то решта логіки відбувається за натиском кнопки “Закінчити” - зберігаю час та ще й обчислюю середнє значення.

Бо так, я передбачив, що задачі ж повторюються, та чим більше вимірів, тим більше впевненості. Тому кожен “експеримент” відбувається не в ізоляції, а в контексті якоїсь “активності”.

Та ще є сповіщення, які я вже навчився робити по-всякому. Одне сповіщення — на “заявлений” час виконання, друге — на середній час (тобто “емпіричний”). І ще можна повторювати в час, кратний заявленому - щоб зовсім сумно стало.

Окрім прямої користі — самодосліджень — застосунок також мотивує робити справи без відволікань! От зараз пишу пост та вже відчуваю підвищену концентрацію.