#MacMiniВДорозі

Можна сказати, що в той день, як я завів окремий Mac Mini для роботи, було передбачено навчитися працювати з ним віддалено. Бо звичайно для Mac Mini потрібний монітор, що привʼязує до робочого місця — а я час від часу маю потребу бути в розʼїздах. Кинути в валізу Mac Mini легко, та й Macbook завжди з собою… тільки як їх поєднати?

З наївних рішень: використовувати Macbook буквально як монітор не вийде. А було б гарно.

Тому перша задача: поєднати в мережу. Якщо є локальна мережа чи знайомий Wi-Fi, то достатньо один раз налаштувати на Mac Mini. Але в сценарії готелю так не вийде. Якщо є кабель Thunderbolt (виглядає як USB-C, а коштує від 40 доларів), то можна ним зʼєднати, тоді маки створять мінімережу. А якщо натомість є більш корисний адаптер Ethernet (за ті ж гроші!), то можна зʼєднати макбук з макміні звичайним мережевим кабелем. Так в них теж зʼявиться локальна мережа. (А адаптер Ethernet для макбука взагалі річ незамінна.)

Тепер найпростіше — роздати з ноутбука інтернет (бо ноутбук буде на готельному Wi-Fi, чи може на телефонному, а на макміні все це налаштовувати це зайве.) Для того в налаштуваннях макбуку General -> Sharing -> Internet Sharing, та дозволяємо роздавати на наш адаптер Ethernet.

Залишається підʼєднатися до робочого столу Mac Mini. Для того є вбудований Screen Sharing, який заздалегідь потрібно увімкнути на Mac Mini (General -> Sharing -> Screen Sharing.) Тут ніяких додаткових дозволів не потрібно; тепер з макбука заходимо в Finder -> Network, обираємо наш макміні та натискаємо кнопку “Screen Share”.

Вводимо логін/пароль облікового запису. Бачимо два варіанти роздачі — обираємо “швидкісний”, бо “простий” буде огидно розмитий. До того ж у швидкісному режимі можна натиснути нагорі вікна “динамічну роздільну здатність”, та вона зрівняється з ноутбучною (ну й розкриваємо вікно на весь екран, звісно). Після цього сеанс не відрізняється від локального, всі комбінації клавіш працюють, а перехід відбувається як між віртуальними робочими столами. Супер!

Але після перезавантаження стикаємось з величезною проблемою. Мак із шифруванням диска потребує вводу пароля, щоб завантажитись! Причому це дозволено тільки локально, бо на цей момент запущений тільки мінімальний завантажувач. Звісно, вимикати шифрування я не збираюся. Тому поки придумав возити з собою ще й клавіатуру. Ввести пароль наосліп зовсім нескладно, якщо бути до цього готовим. Причому що гарно, навіть Bluetooth-клавіатура спрацює.

Ось так, наче цілком робоча конфігурація. І це в мене ще старий макміні, а сучасні взагалі кишенькового формату, хоч в кавʼярню носи.

Оновлення після останнього разу: влаштовувати віддалений робочий стіл з macOS от так без монітора та із шифруванням диска це дико ризиковане та проблемне рішення. Бо якщо щось іде не так та компʼютер не завантажується точно так, як ти очікуєш, то в тебе немає ніякого способу це розвʼязати. Я спробував, нікому не раджу.

Виникає питання — а як тоді працюють сервери з macOS - бо такі існують? З того що я розумію, у них вимикають шифрування диска FileVault. Я, звісно, для робочої машини так робити не буду. Інший, дорогий варіант - KVM, тобто емулятор робочого місця через мережу. А от на Windows компʼютер готовий завантажуватися і з шифруванням — в мене так і є, компʼютер з доступом тільки через мережу та Parsec.

Спробував заходити на робочу машину через Parsec або TeamViewer. З них двох тільки Parsec дає зручне керування, бо, наприклад, Cmd+Tab та Cmd+Space передає. Та якщо робоча машина підключена до Ethernet, я б сказав що навіть з іншого міста та з Wi-Fi можна працювати. Але, в мене через деякі причини (можливо, налаштування безпеки?) Parsec періодично викидав з сеансу. Також ризик того, що машина чомусь вимкнеться, залишається.

Нарешті, варіант простий, але дієвий: купити портативний монітор. За 100 євро є 15-дюймові моделі від пристойних брендів. Може це не так круто, як відкривати VNC через Thunderbolt Ethernet Bridge, зате перевірено та надійно.

Виникає ще одне питання — може ну його, цей мак міні, та краще відразу брати ноутбук? Тут я гадаю, все залежить від режиму роботи. Якщо постійно пересуватись — очевидно, ноутбук вірний вибір. Але я 99% часу працюю на робочому місці, та мені подобається мати на столі маленьку коробочку, а не цілий ноутбук. Поки (якщо розвʼяжу це питання) повертатися на макбук не захотілося.

Трилогія про Mac Mini завершується щасливим кінцем. Після минулого поста я взяв та купив найдешевший з адекватних портативний монітор Acer PM161Q 15.6" 1080p. Прийшов, розклався підʼєднав — і все працює! Практично як за ноутбуком… з механічною клавіатурою та мишею. Та вилкою в розетці, звісно.

Що я скажу — сучасні портативні монітори дуже зручні! Для підключення достатньо одного кабелю USB-C. Він і живить монітор, і передає картинку. Є й вхід HDMI, який буде корисний нижче. Монітор має форму кришки від ноутбука, тільки товщої рази у два. Опирається на ніжку-скобу, яку можна виставити під будь-яким кутом. Монітор під нахилом — так, дивно, але ж дивитися на нього доводиться зверху, як на ноутбук, тому насправді все зручно.

Є в нього навіть кріплення VESA, тож можна легко кудись змонтувати. Тобто якщо хочеться, користь від такого монітора можна знайти. Наприклад, дивитися на кухні серіали. Завдяки USB-C монітор легко приймає сигнал й з телефону, лише потрібно в другий розʼєм USB-C включити зарядку.

А ще портативний монітор це дуже зручно, якщо в господарстві багато пристроїв без моніторів. Ну точніше я вас запевняю, тягати сервери до монітора — це точно не зручно. Навіть якщо це Raspberry Pi, то як почнеш шукати на новому місці блок живлення та кабель Ethernet, то краще б вже нікуди не носити.

Єдине в мене нарікання — екран дуже легко шкрябається. При цьому до нього не йде ніякого чохла. Покласти його з ноутбуком в рюкзак — та подряпини забезпечені. Я, певно, попрошу дружину зшити конвертик, бо шукати щось за розміром немає сенсу.

Так що рекомендую — просте та зручне рішення, прямо unix way якийсь.

Маленьке продовження історії з Mac Mini. Взяв з собою стару мишу, щоб не відʼєднувати свою основну. Та тут виявляється, що вона не спарена! А іншої миші немає. Що робити?

Я надіявся, що все працюватиме з клавіатури. Відкрити системні налаштування через Alfred тривіально. Далі намагаюся клавішею Tab добратися до налаштувань Bluetooth… а вона не табулює! Точніше, табулює, але тільки між пошуком та переліком розділів. А у сам розділ, в головну панель не входить.

Я трохи часу побув в шоці. Спробував знайти команди термінала для Bluetooth, але не вийшло. Згадав, що є така штучка, як Mouse Keys - керування мишею з клавіатури — але ж щоб її увімкнути треба так само зайти в налаштування. Хотів залучити AppleScript - та виявилося, що навіть у стандартному діалозі “Дозволити програмі керувати…” табуляція теж не працює!

А потім розшукав, що за замовчуванням на macOS табуляція не проходить по всіх елементах інтерфейсу, а тільки по деякім. На то є налаштування Keyboard navigation… яке, о диво, можливо змінити через термінал! defaults write NSGlobalDomain AppleKeyboardUIMode -int 3 та нарешті я зміг дістатися до потрібних налаштувань та підʼєднати мишу.

Тепер раджу всім перевірити, що у вас цей режим увімкнений, бо хтозна-коли він може знадобитися.

(PS: а ще можна підʼєднатися до Mac Mini вже налаштованим віддаленим доступом з ноутбука чи навіть телефону та тамтешнею мишею зробити все необхідне. Але це вихід для слабаків.)

(PPS networksetup -setairportnetwork en1 SSID PASSWORD, щоб з термінала підʼєднатися до незнайомої мережі. Хоч тут все прямолінійно!)

За два з гаком роки робота за стаціонарним Mac Mini мені добряче набридла. Цього тижня, нарешті, приїхав на заміну новий Macbook Pro (той що 14" на M5, якщо вам таке цікаве.) Здивувався, наскільки я цьому щасливий.

Для початку, я знову можу працювати на дивані! Чи на кухні! (Чи в гамаку!) Такі дрібниці, але як воно приємно. Особливо для дзвінків та інших неконцентрованих задач.

Нагадаю, що Mac Mini я завів щоб краще розділяти роботу та життя. Не працює. Певно, якби в мене був окремий фізичний офіс, то був би ефект. А поки цей робочий комп стоїть за тим же ж столом, що й “домашній”, в тій же ж кімнаті — не відчуваєш різниці. Тільки ускладнення. Хоча, окремий ноутбук для роботи в мене залишається. Розділення контекстів таким чином — і корисно, і безпечно.

Також я знову можу принести ноутбук в кафе чи до коворкінгу. Якщо спосіб життя не дозволяє з 9 до 5 сидіти за одним столом — то стаціонарне робоче місце тільки обтяжує. Отже, не з того почав! Хоча й розклад дня в мене у 2023 був більш спокійний.

Також, з більш практичних аспектів — в ноутбука є батарея! Більше не потрібний під столом UPS, та я спокійно можу працювати з відключенням хоч цілий день, і це теж мінус величезний стрес.

З плюсів Mac Mini - хіба що його компактність. Тут питань нема. (Особливо з новішими моделями! Вони ж як Raspberry Pi!) А якщо хотіли огляду нового макбуку — здивував своєю товщиною, бо я вже звик до Air, а тут такий бутузик. Навіть значно товще за моделі з початку 2010-х. А так ну макбук та й макбук.